- вимусити
- [ви/мусиетие]
-ушу, -усиеш; нак. -ус', -ус'теи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вимусити — див. вимушувати … Український тлумачний словник
вимусити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вимушений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до вимусити. 2) прикм. Який здійснюється чи здійснений проти бажання, потреби, під тиском обставин. •• Ви/мушений прогу/л час, протягом якого працівник з вини адміністрації був позбавлений можливості працювати. 3)… … Український тлумачний словник
примушувати — 1) = примусити (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), змушувати, змусити, вимушувати, вимусити, силувати, приневолювати, приневолити, неволити 2) див. спонукати … Словник синонімів української мови